голосова зв'язка

См. также в других словарях:

• голосник — а/, ч. 1) заст. Голосова зв язка. 2) Звуковий отвір у верхній частині коробки народних (перев. струнних) інструментів; резонаторний отвір. 3) Пластинка, що коливається із звуковою частотою у струмені повітря, викликаного рухами міхів баяна,… …   Український тлумачний словник